Ви увійшли як Гість | Реєстрація | Вхід | RSS
Вітаємо Вас на дзеркалі офіційного сайту "Квітка полонини
Залишайтеся назавжди з Богом та з нами. Ми працюємо для Вас!
санаторій Квітка полонини - Відпочинок та розваги

Меню сайту
Яндекс.Метрика
Наше опитування
Чи допомогли Вам у виборі електронні книги поселення?
Всего ответов: 98

Cтворити відпочиваючим умови для цікавого дозвілля – в санаторії вважають важливим завданням. Ми раді запропонувати Вам культурно-розважальні заходи на будь-який смак:

  • Пішохідні прогулянки в гори, де Ви сповна зможете насолодитися всіма принадами карпатського лісу, винятковими, особливими мальовничими краєвидами.
  • Вечори відпочинку, дискотеки, концерти. До вподоби відпочивальникам вечори танців під відкритим небом. Під звуки «живої» музики, сяяння сотні лампочок-гірлянд та мерехкотіння міріад зірок важко стриматися, аби не попливти у вальсі чи вивчити бодай кілька па закарпатського чардашу.
  • Спортивні заходи (баскетбол, волейбол, бадмінтон, теніс, міні-футбол і т.д.). Для цього на території оздоровниці облаштовано спортивні майданчики.
  • Ігровий майданчик для дітей.

  • Для охочих позасмагати на березі річки Пиня, що за кілька метрів від оздоровниці, є пляж із спеціальними лежаками.

  • Відпочиваючі залюбки їздять у районний центр Берегово, щоб оздоровитися у басейні з термальними водами. Лікувального ефекту при деяких захворюваннях шкіри та інших недугах можна досягти, скупавшись у Солених озерах, що поблизу відомого Солотвина на Тячівщині. З „Квітки полонини” до Берегова та Солотвина організовуються автобусні поїздки.
  • Найвідоміше закарпатське озеро – Синевирське, що розташоване в горах на Міжгірщині. До цього природного раритету варто дістатися, щоб по-справжньому оцінити красу темно-синього „морського ока” в обрамленні зелених смерек і гірських вершин.

  • А також поїздки на водоспад „Шипіт”, винні підвали з дегустацією закарпатських вин, форелеве господарство тощо.

  • Для любителів активного зимового відпочинку – гірськолижний підйомник, прокат гірськолижного спорядження.

  • Щотижневі кількаденні рафтинги (сплави) гірською річкою Тиса.  (детальніше на сайті туристичного рафтингу "По Тисі разом")

  • Рибалка. На території санаторію є два штучні озера, в яких водяться короп та білий амур.

  • Кінні подорожі стежками Карпат.
  • Ресторан, сауна, кабельне телебачення, Інтернет, бібліотека.

  • Послуги салону краси (косметологія, перукарня, солярій тощо).

Неподалік від комплексу знаходиться племконеферма. Тут Ви маєте нагоду:

  • навчитись верхової їзди, для дітей придбали спеціальних низькорослих коней гуцульської породи, інструктори проводять з відпочиваючими заняття в школі верхової їзди;
  • поїздити верхом на скакунах;
  • проїхатися ошатними алеями оздоровниці на бричці чи санях;
  • відправитись у гірський туристичний похід на конях.

Готують до здачі в експлуатацію критий плавальний басейн з підігрівом, цілісний розважальний блок з кегельбаном, більярдом, тиром, фітнес-залом, барами, дискотекою, конференц-залом на 120 місць тощо.

Організовують, звісно, й екскурсії культурно-історичними місцями Закарпаття, турпоїздки за кордон та багато інших цікавих заходів.

В Закарпатській області є на що подивитися. Спробуємо бодай побіжно намітити найцікавіші, з нашої точки зору, екскурсійні маршрути.

Ужгород – невеличке європейське місто, що має багатющу історію. Тут як мінімум півдня у вас забере побіжний огляд середньовічного замку, де зараз розташований історико-краєзнавчий музей, а також музей закарпатської архітектури і побуту просто неба. Поряд у павільйоні розміщена постійно діюча змінна виставка творів живопису та прикладного мистецтва сучасних місцевих авторів.

Недалеко від замку – ще одна „візитка” обласного центру – діючий Кафедральний собор, збудований у ХІХ столітті. Якщо спуститися від нього в напрямку ріки Уж, цікаво буде роздивитися зусібіч оригінальну за архітектурним вирішенням обласну філармонію. Ця темночервона будівля була споруджена як синагога і до 40-х років минулого століття вважалася однією з найпросторіших та найгарніших на той час у Європі.

Уздовж по набережній Ужа велично постали капітальні, вражаючі монументальністю споруди, збудовані за буржуазної Чехословаччини, до складу якої Підкарпатська Русь входила на правах автономії. Шедевром архітектури цього періоду в стилі кубізму заслужено називають шестиповерховий Народний дім, – нині це адміністративний будинок обласної влади. Якщо їхати в Ужгород чи з міста по кільцевій дорозі, обабіч неї буквально за кількадесят метрів – українсько-словацький кордон з монументом радянському воїну-визволителю.

 

В Мукачеві на подорожуючого також очікує чимало історичних пам’яток. Передовсім, – замок Паланок, який гордовито видніється вдалині на насипному пагорбі праворуч від автотраси Чоп – Київ. У цетрі міста, яке на Закарпатті називають не першим, але й не другим в області, увагу привертає будівля міської ратуші та й загалом уся вулиця Миру, забудована ще на початку минулого століття. Неподалік Мукачева розташований діючий жіночий православний монастир, який має цікаву історію.

Загалом на Закарпатті багато культових споруд і, зокрема, монастирів різних конфесій. Чи не найбільше їх у сусідньому зі Свалявським Іршавському районі. Там чи не кожне село має свій монастир. Найскладніше дістатися до православного жіночого монастиря поблизу села Боржавського, який по-справжньому „заблукав” у горах – з автодороги Свалява – Іршава треба пішки долати крутизну спочатку бруківкою, а потім – битою грунтівкою до цієї обителі черниць кілометрів з шість – сім. Зате яка там краса і Божа благодать! Не передати ніякими словами, лише особисті враження переконають в особливій аурі цієї місцини. Пам’яток історії та архітектури чимало у Хустському, Виноградівському, Берегівському районах. Чи не в кожному районі Закарпатської області збереглися дерев’яні церкви, збудовані в різних архітектурних стилях у ХІУ – ХУІ століттях.

Найстаріша церква нашого краю – кам’яна ротонда в селі Горяни поблизу Ужгорода. Приблизна дата її будівництва – ІХ –Х століття. Це зразок храмової архітектури візантійського православ’я. Збереглися навіть фрагменти фрескового розпису стін тієї прадавньої доби. Краса природи і верховинської та гуцульської екзотики заворожує на Воловеччині, Міжгірщині, Рахівщині.

Оригінальними в етнічному відношенні є Перечинський та Великоберезнянський райони, де місцеве населення переважно має словацькі корені. З місцевих традицій і донині побутує така, як „мішання” – свято проводів вівчарів на полонину (його відзначають у Міжгірському, Тячівському та Рахівському районах наприкінці травня чи на початку червня). Характерний цей звичай тим, що перед початком полонинського літування ватаги привселюдно видоюють кожну з овець, вимірюють кількість молока, отриманого від них, і таким чином визначають, на який відсоток овечого сиру, виготовленого з молока всієї „мішаної” отари, зможе розраховувати кожний газда – власник більшого чи меншого овечого гурту. Зі свят, які започатковані недавно, але вже прижилися, стали традиційними, найяскравіше, мабуть, свято закарпатського вина в Мукачеві. Його відзначають на Старий Новий рік – 13 – 14 січня.


В листопаді тут відбувається свято меду. А в Сваляві в першій декаді січня в центрі міста під різдвяною ялинкою проходить конкурс-змагання гуртів сільських колядників. В 2007 році на Свалявщині започаткували фестиваль мінеральної води, який щорічно проводитиметься 7 липня

Вітаю Вас Гість

Календар новин
«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Пошук
Інші сайти системи ДКЗ
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0

ДКЗ © 2024